Дніпровські хвилі і печаль німа,
Що огортають душу без упину,
Моя Земля оспівана в піснях,
А я, твоя щастливая дитина.
Крилатий вітер верби розхиля,
Та дивоцвіт пахучої калини,
Що вабить очі, і приходить в снах,
І зеленіють коси в горобини.
Вросі сховався коник зелененький,
Он пролетів лелека через гай,
Воркочуть голуби на гілочці тоненькій,
Це все мій рідний найдорожчий край!
Тарасова гора в зеленім цвіті,
І заповіт його через віки,
Пройшли крізь покоління, наче діти,
Його святі віршовані рядки!
22.06.2008р.