Нехай минають день за днем звичайні дати,
В них ні жалю нема, ні туги, ні розплати.
Нехай летить за мною слідом, як супровід,
Колишніх мрій шалена тінь - мій вірний досвід.
Нехай проходять крізь роки за мною слідом
Мінливим вітром, ледь поміченим флюїдом
Усе, що марилось колись - усмішка, очі,
І зорі тихі, що розбились опівночі.
Нехай нагадують ті шрами час від часу,
Легким метеликом злетівши на терасу,
Що лише мить - то справжнє є життя,
Лише одне, без коректур, без вороття.