Незнаю чому, та хочеться забути
викинути з голови та зі списку френдів
Залишаюсь у мріях десь поруч
бо світ тісний й від нього не втечеш нікуди
Закину портфель на спину
Закурю цигарку у ночі
й наче маленький світляк буду блукати кудись за очі
Побачу інших таких же примар
що блукають не знаходячи своїх
і зупинившись згадаю про тебе
бо десь і ти примарою ходиш згадуючи мене
А може й ні, може це все іллюзії
які поржавіли бо закінчився їх вік
й вони показують лиш те що було
а нових образів нема використали усіх
Й може ти все це забула чи віддалась на користування своїм
може й на себе забила
й не треба тобі нікого крім них
Я лиш хочу сказати, які б не стрічалися люди,далекі, близькі
та все одно буду чекати лиш тебе
щоб побути хоч мить!... З тобою!...Удвох!
а на самоті? я й з іншими встигну...