Світ залишився без плоті
Між беззубих і комах,
Де у темряві понурій
Крик затулює роти,
Я лежу у купі гною,
І чекаю на годину,
Коли кров із тіла злине.
Чую серце б'ється швидко,
Потрошіння зупиняю,
Тихий шепіт набридає,
Я у череві шукаю
Вихід з темряви на світ.