Ранок сміється сонячним сяйвом,
А на деревах вьють пісню птахи,
І на душі так затишно і гарно,
Божа це днина, верти не верти.
Десь за горою зозуля кукує,
Лічить роки мої, з долі їх вкрав,
А на криниці ворона сумує,
Жде журавля, щоб води їй дістав.
Все як співається гарною піснею,
Рима до рими, рядок до рядка,
Подих добра цвіте рясною вишнею
Й тінню спадає на шапку бузка.
По огорожі поважно кіт тупає,
Зранку пильнує богатство своє,
Зверху очами уважними лупає,
Щоб не забули - хазяїн тут є.
Навіть собака в вольєрі зажмурився,
Подих затримав і вуха задрав,
Аж десь на обрії хмарка нахмурилась
І з неба дощик на землю упав.
Квіти і трави, дерева і кущики
Дякують Богу за кринку води,
Вічно невтомнії божії рученьки
Нас пригощають і пестять завжди.
Дров нарубаєм і банька натопиться,
Боже, яка благодать,
З жаром і віником нове щось вродиться,
Ще якщо й пару піддать.
Так воно є божою милістю
З вірою йти до життя,
Боже, даруй мені з божою щирістю
Шлях свій пройти до кінця.