Не судилося, та й не склалося
Що хотілося, що бажалося,
Про що мріялось – те розвіялось,
І надіяне – рознадіялось.
Відлетіло у даль із лелеками,
За морями, там, за далекими
Загубилося… десь поділося,
На чужій межі опинилося.
І самотньо блукає чужиною,
А у снах марить тою стежиною,
Де так лагідно сонце всміхалося,
Де так мріялось легко, співалося.
Де здавалися зорі – магічними,
А дощі і негода – не вічними.
Де, мов килимом, доля стелилася,
Де щасливилось, де любилося.
5.11.11р