Чамренний ти й любов твоя чамренна!
В моїх руках розтанеш ти я сніг.
Сльоза твоя – солодка і південна
Із розуму зведе...впаду я з ніг.
Впаду тобі під ноги й розчинюся
В шаленстві мрій і бурності морів,
Тобі, моя любове підкорюся,
Неначе ти найбільший із царів.
Я підкорюсь і стану мов рабиня
Усіх твоїх думок надій бажань,
Повірять люди хай, бо не винна,
Що стала ніжністю усіх твоїх світань.
В полон узяв, примусив полюбить
Сердечко моє, що ще ледь – ледь билось
Не знала я, що зможеш погубить
Життя, яке у грудях колотилось.