Редьярд Кіплінґ
ЯКЩО... (в перекладі Олександра Виженка)
Бо заповідь є світильник, і настанова - світло,
і повчальна наука - шлях до життя…
Книга Приповістей Соломонових 6:23
Якщо ти можеш берегти свідомість
Поміж нестямних, що тебе клянуть,
І сміло робиш крок у невідомість,
Зумівши голос критиків почуть;
Якщо в чеканні ти - сама терплячість,
Обмовлений, - обиднику не мстиш,
Жорстокістю не цілиш у ненависть,
А благочестям дурнів не гнівиш;
Якщо у мрій ти в наймитах не ходиш,
Не плодиш гадки, наче цвіт весна,
Тріумфам і поразкам роль відводиш,
Як тим хмаркам: ось є - і вже нема;
Якщо змовчиш, коли твій твір плутяга
Вкраде, щоб мати славу від людей,
А ще як сили знайдеш і звитягу
Співати й жити далі, мов Орфей;
Якщо ти здатен всі свої здобутки
Поставивши на кін в азартній грі,
Програти вмить, і все ж не мати смутку
У світлі доленосної зорі;
Якщо ти терпиш біль, що тіло крає,
Коли в душі десь відчай причаївсь,
Коли в тобі нічого вже немає,
Крім Волі, що вигукує: «Кріпись!»
Якщо ти на базарі, як у храмі,
А цар для тебе - рівня по душі,
Якщо ти є глядач в життєвій драмі,
Хоч бій триває на твоїй межі;
Якщо твій кожен вдих - ковточок ладу,
Як вдячність Богу - кожен видих твій, -
Тоді земля - це твій Небесний спадок,
І ти, мій син, постав як Син Людський!
з 3-го по 6-те січня 2013 р.
Редьярд Кіплінґ
ЯКЩО…
(підрядковий переклад Артема Виженка)
Якщо ти можеш зберігати поміркованість, коли всі довкола
Її втрачають і звинувачують у цьому тебе,
Якщо ти можеш довіряти собі, коли всі люди сумніваються в тобі,
Але при цьому припускаєш, що їхні сумніви можуть бути обґрунтованими;
Якщо ти можеш чекати і не втомлюватися від очікування,
Або, коли тебе оббріхують, ти не вплутуєшся у брехню,
Або, коли тебе ненавидять, ти не даєш волю ненависті,
І при цьому не виглядаєш занадто благочестивим, і не говориш у занадто мудрий спосіб.
Якщо ти можеш мріяти – і не робити мрії своїм господарем;
Якщо ти можеш думати – і не робити думки своєю метою;
Якщо ти можеш прийняти як тріумф так і поразку,
При цьому однаково ставлячись до них обох як до самозванців;
Якщо ти можеш перенести, коли правду, котру ти проголошував,
Викривляють шахраї, аби поставити пастки на дурнів,
Або ж споглядати, як речі, яким ти давав життя (які створював), ламають,
І нахиляєшся, і відтворюєш їх заново зношеними інструментами.
Якщо ти можеш скласти докупи усі свої перемоги
І ризикувати ними на одному ході у ризикованій грі (грі в орлянку),
І програти, і знову почати зі свого початку,
І ніколи жодним словом не згадати про свою поразку;
Якщо ти можеш змусити своє серце, енергію та сили
Слугувати твоїй волі тоді, як вони вже давно зникли,
І таким чином триматися тоді, коли в тобі нічого немає,
Крім Волі, що каже їм: «Тримайтесь!»
Якщо ти можеш говорити з натовпом і зберігати свою чесноту,
Або ж гуляти з королями – і не втрачати простоти у спілкуванні,
Якщо ані вороги, ані люблячі друзі не можуть заподіяти тобі шкоду,
Якщо всі люди рахуються з тобою, проте жоден з них не доходить у цьому до крайнощів;
Якщо ти можеш наповнити незабутні хвилини
Шістдесятьма секундами, прожитими гідно, -
То це значить, що Земля є твоєю, і все, що на ній - твоє,
І – що не менш значуще – ти станеш Чоловіком, мій сину!
If
If you can keep your head when all about you
Are losing theirs and blaming it on you,
If you can trust yourself when all men doubt you,
But make allowance for their doubting too;
If you can wait and not be tired by waiting,
Or being lied about, don't deal in lies,
Or being hated, don't give way to hating,
And yet don't look too good, nor talk too wise:
If you can dream -- and not make dreams your master;
If you can think -- and not make thoughts your aim;
If you can meet with Triumph and Disaster
And treat those two impostors just the same;
If you can bear to hear the truth you've spoken
Twisted by knaves to make a trap for fools,
Or watch the things you gave your life to, broken,
And stoop and build'em up with worn-out tools:
If you can make one heap of all your winnings
And risk it on one turn of pitch-and-toss,
And lose, and start again at your beginnings
And never breathe a word about your loss;
If you can force your heart and nerve and sinew
To serve your turn long after they are gone,
And so hold on when there is nothing in you
Except the Will which says to them: "Hold on!"
If you can talk with crowds and keep your virtue,
Or walk with Kings -- nor lose the common touch,
If neither foes nor loving friends can hurt you,
If all men count with you, but none too much;
If you can fill the unforgiving minute
With sixty seconds' worth of distance run,
Yours is the Earth and everything that's in it,
And -- which is more -- you'll be a Man, my son!