Та зустріч була не випадкова
серед безмежних течій самоти
зусрілися серед чужого двору
у місті переповневненим людьми
що згадками своїми серце крає
а інколи і мізки розрива
зустрілись душі, що спокою шукали
та зрозуміли , що його нема
Обох то в жар , то в холод все кидало
то крик, а то мовчанку зберіга
обоє від кохання догоряли
від не почутого у відповіль : "і я..
і я кохатиму тебе навіки,
що дня,що миті, все життя.."
невже ж так важко просто полюбити?
невже такі страшні ці почуття?
та зустріч була не випадкова
зрозумів це і він і я
скільки ж світанків після цього ми зустріли,
а скільки провели ми вечорів..
та знов до того двору повернулись,
що ніс розчарування у собі ..
та зустріч була не випадкова
хоч може даремно і була
та висновок зробли ми обоє
кохання вічного - не було й нема.
28.12.2012