В нічному потязі не видно зупинок
Лиш ліхтарі дарують частку світу.
В ньому ми складаєм з половинок
Життя... без фантазії й привіту!
Швидкий потяг мчить по прямій,
Стираючи фарби в брудне полотно!
Вітер в мить забиває потяг мій!
І жбурляє все реальне аж на дно.
Швидкість розділяє з тобою нас,
Весь час додає у відстань болю,
А та міцніє спираючись на час...
І краде мою останню волю.