Я грати для тебе не буду
На струнах серця свого, навіщо...
Я ніколи ось так просто не забуду
Чорно-ніжний погляд, навічно...
Запам*ятаю, закарбую, залишу
В голові, у серці, в думках.
Я твій образ і голос запишу
У свого життя віках.
Ти Друг. Не більше, не менше.
Ти те, що в*їлось у кров.
І серце від радості не затрепеще.
Це дотик до нього, а не любов.
Ти їдеш. У друге життя.
Ти деш. І я не заплачу.
І вночі тільки суму виття,
А вдень радість - не буває інакше.
Нелегко мені Потьмарилось у мозку.
Що це? Жарт долі такий?
На рану не накладеш пов*язку.
Вона душевна. А біль вcе ж жорсткий.