А може не вернуся

Микола Щома
А може не вернуся

Не ждіть мене ніколи.
Я можу не прийти.
Дорогами мандрую
повсюди --
Так можу й загубитися.
Й тоді напевно,
не буде й інтересу
ніяк мене знайти...

Як порох вітром понесуся.
На крилах світлового устаткування
Художником по світлу -- у космосі
Зроблюся я. Не варто буде
-- Ні для вас, тай ні для когось,
зі мною і займатись.
 
Я в грім перевернуся
-- між хмарами... Як блискавка
я сам спалюся. Впаду на Землю
як стріла. В пожежі загорюся!
Ось так закінчиться моя пора.

Гора з горою не зійдеться.
І камінь ніколи не заговорить!
Алеж можливо збудувати вежу
з твердого каміння на горі. Та
в ній посадити м’які квіти,
Щоби дівчата спокійно грались.
-- Так як колись було в селі.

Не ждіть мене!
Я можу заснути на якійсь горі.