клаптик виораних снів
на безкраїм полі смерті
тиша
хліб
шляхи для ніг
четвертовані в четвертій
крапка
хоче на папір
мов маля
на руки мамі
слово
сохне на губі
з нього вийде добрий гамір
світло злизане
з руки
мов торбини на пероні
ви мене знайшли
думки
пересіяного в повні
повно місця
в голові
є де яблукові впасти
як і відійти траві
оку побувати настіж
пальці виліпили зміст
це перо
на серці брунька
я відкритий
наче міст
і лункий
для поцілунку
не складаюся
мов ніж
не читаюся
до стуку
пустка крається
в мені
у голодному
на звуки
клаптик виораних снів
як війни відкрита рана
образ Божий
на стіні
оживай
у Ньому
ране
7 Серпня, 2013