Чому сумую серед ночі?
Чому я погляд твій ловлю
І миттю опускаю очі,
А серце тугою томлю?!
Думки до тебе лиш охочі.
Я в них журбу свою втоплю.
Ах, мрії, мріїньки дівочі...
Я через вас не їм, не сплю...
Чи щастя доленька пророче?
Чи зав'яжу свій вік в жалю?
Та серце спокою не хоче,
Тому що я тебе люблю!