***

Вечір обійме світ темними крилами,
Зійде зоря, як по мосту над річкою,
Небо заплаче дощами даремними
І розільє їх блакитними стрічками.

Жовто-гарячою ковдрою вкриються
Змерзлі стежки наче плечі дівочі.
Час промине, та нічого не зміниться
Тієї печально-осінньої ночі...