на http://www.stihi.ru/2013/08/06/198
Ах, ветер августа, какой ты тёплый!
Меня целуешь, гладишь по щекам.
Касанья шёлка... Сердце моё терпнет,
улыбка пробегает по губам.
Печёшь упрямо балки и овраги
и гонишь птиц, что бродят по стерне.
И строят замки облака-бродяги,
из окон солнце посылая мне.
С тобою степь не ведает простуды
и тихо грезит в дымке голубой...
Скажи, мой август, что со мною будет?
С моею перезрелою судьбой?
О, ветерок мой, быстрый, легкокрылый!
Приляг, скрипач, о, дивный виртуоз!
Я сказку летнюю ещё не отлюбила.
Мне сладок винный августа наркоз.
11.08.2013
Людмила Юферова
Який ти теплий, вітрику, у серпні,
Твої цілунки – ніжність на щоках!
Від дотиків шовкових серце терпне,
І посмішка тріпоче на вустах.
Ти вперто смажиш вибалкові схили
І жайворонків гониш зі стерні.
А в небі хмари замки спорудили,
З відкритих вікон сонце шлють мені.
З тобою степ не відає застуди,
В серпанку снить у гордій самоті...
Скажи мені, що буде, що ще буде
В моєму перезрілому житті?
О, вітрику, бентего легкокрила!
Приляж, мій віртуозний скрипалю!
Я ж літню казку ще не відлюбила
Й вино серпневе в душу тільки ллю!