Страница автора
http://www.stihi.ru/avtor/patrik7
"Путём можно наполниться и с ним быть".
(Чжуан Цзи)
Когда-то в Норвегии я созерцал древнюю сосну, которая выросла среди каменных скал. Снег падал большими хлопьями. Я долго блуждал по глубокому первому снегу пока не свалился с ног. Позже, сидя около огня камелька в древнем каменном доме, я вспоминал эту историю и написал следующее:
Муравьи! Я ваш повелитель!
Это я брёл снегами Исландии
Вдыхая звёзд студёных острый лёд.
На склонах островерхих Гималаев
Это я тропою грезил
От дерева до дерева другого.
Принесите мне зёрна,
Те, что я положу на ладони
Мёртвой и страшной Гондваны.
Серебро в бороде Дарвина-
Бедолаги эпохи разнеженной.
Прикройтесь плащами,
Из игл возводя пирамиду.
Моя тень на жилище вашем.
Твоё дерево возле барокко
Как раз влево от Галилея.
Деревянный шарик
В Космос бросаю.
Прямо во мрак. Напрямик.
Покажите мне Путь
К моему «я».
К твоему «будто».
К единому «сумерки».
Оригинал здесь:
"Споглядаючи мурашник"
http://www.stihi.ru/2012/12/11/9911
«Шляхом можна наповнитись і з ним бути.»
(Чжуан Цзи)
Колись у Норвегії я споглядав старезну сосну, що виросла серед кам’яних скель. Падав лапатий сніг. Я довго блукав по глибокому першому снігу аж поки не звалився з ніг. Пізніше, сидячи біля вогню коминка в старезному кам’яному будинку, я згадував цю історію і написав таке:
Мурахи! Я ваш повелитель!
Це я блукав снігами Ісландії
Дихаючи крижинками зірок.
На схилах готичних Гімалаїв
Це я мріяв про стежку
Від одного дерева до іншого.
Принесіть мені зерна,
Які я покладу на долоні
Мертвої почвари Гондвани.
Сива борода Дарвіна –
Бідолахи епохи сентиментальної.
Одягніть макінтоші
Будуючи піраміду з глиці.
Моя тінь на мурашнику.
Твоє дерево біля бароко
Одразу наліво від Галілея.
Дерев’яну кульку
Кидаю в Космос.
У чорноту. Навпростець.
Покажіть мені Шлях
До мого «я».
До твого «ніби».
До нашого «сутінки».
Картинка - со страницы оригинала