(може навіть пісня)
нишком виліпилось тіло
ув очах безлюдно-сірих
каяття
остиглий смак
знову струни заболіли
тихий голос ще повірив
у життя
якого брак
бо ти не моя
таки не моя
уже не моя
і я вже
не я
на словах які пришили
за думками з водомірок
я пливу
у голові
золотої тиші жили
вибрав дощ останній лірик
наяву
він сам не свій
а ти не моя
таки не моя
уже не моя
і я вже
не я
і тремтять від вітру шиби
скоро прийде той хто вибив
цвіту світ
любов мені
та забилася мов риба
на гачку на сонця німбі
тане лід
а подих ні
бо ти не моя
таки не моя
уже не моя
і я вже
не я
і так хочеться розлитись
на твоїх устах лишитись
медом сліз
рікою ласк
залишається прибитись
ув останню гавань літа
сни малі
гойдали нас
там ти ще моя
таки ще моя
насправді моя
і очі
горять
15 Серпня, 2013