Лечу до Батькiвщини

               
               
                Шумлять гаї на Україні,
                Співає молодість в гаях,
                А я лечу до Батьківщини,
                Через моря неначе птах.
                Діброви в нас шумлять могутні,
                Співають краще солов'ї,
                Яка ж ти гарна, Україно,
                Немає краще на землі.
                Прийду до батьківського дому,
                Нап'юся там джерельної води,
                І припаду до рідного порогу,
                Залишусь в Україні назавжди.
                А навкруги все рідне і знайоме,
                Душа радіє, серденько щемить,
                А на чужині- у чужій країні,
                На світі не хотілось мені жить.
                Цвітуть каштани білим цвітом,
                Вийшли батьки із хати на поріг,
                Зустріли мене рідні з хлібом,
                Батьки мої, я жити там не зміг.
                "О, сину рідний мій, ти прехороший,
                Я ж так чекала твого вороття,
                Хоть і багато є у тебе грошей
                Я ж говорила, що не буде там життя".
                Цвітуть каштани в рідній Україні,
                Шумлять діброви краще і гаї,
                Душа моя вела мене в дорогу,
                До Батьківщини-рідної землі.