Вiн. Вона

Юлия Малкова
Вона йшла у тихому полі,
А він вдома мріяв про пригоди,
 Вона думала, шо він її доля,
А він - шо вона просто подруга.
Вона мріяла про взаємні погляди,
Він - про далекі подорожі.
Такі різні, а стали друзями,
Такі близькі - та все ж лиш подруга.
Ця історія ше не закінчилася.
І навіть не починалася.
Вона мріє, шо з ним залишиться.
І знає, шо закохалася.
Йому ця любов ні до чого.
Вона просто назавжди сподобалась.
А для неї - це друг від Бога.
 Та вона  не більше, ніж подруга.