Здавалось, - хмари на шпилях,-
Зрушити з місця не можуть.
Соняшник жовтого бриля
Крутить у днину гожу.
Шпилі смерек віковічних
Наче б то в небо впирались.
Ялинки малі, однорічні
В жмурки у травах грались.
Папороть...Листя різблене
Схили надійно вкрило.
Чому це вбрання зелене
Спогад назавжди лишило?
Трави гірські високі-
Килимом різнобарвним.
Яри та яруги глибокі-
Господарі повноправні.
Білка з очей зникає,-
Казку потічок шепоче.
Кожен скарби ці має,-
В гори мандрує охоче.
Вище, на полонині,
Трави, мов з злата коси.
Бог дарував людині
І вранішні срібні роси.
Бджоли гудуть у травах,
Вітри смереки колишуть.
Інші гори в загравах,
І можна слухати тишу...
ЛЮДМИЛА ЖУРАВСКАЯ