Покірно без слів-любити без забов*язань,
Це те саме,що пити досхочу,але не напитись,
І ніби ти все тримаєш у міцних руках,
Проте,в любий момент воно може впасти й розбитись!
Її серце полонить інша любов,
Де в її мільярдних знайомствах крутиться весь світ,
Ти на старенькому дивані чекатимеш знов і знов,
Хоч твоя муза спалила ваш всесвіт!
А ти так і не збагнеш ,що самовідданість-це твій власний гріх,
Що вона без натякань перешла усі межі,
Що занадто пізно та заннадто багато страждань,
Коли її єдине серце у соц-мережі!