Ти треті зламала мені навушники,
хоча знаєш, що я без них жити не можу.
А оці твої дебільні серіали, як по годиннику,
де один сюжет крутять знову і знову.
Перестань, не кричи, я втомився від шуму,
Навіть наші сусіди вже більш не приходять.
І по трубам о п'ятій ніхто більш не стукає,
Бо знають вже всі - вгамувати не зможуть.
Я втомився, і навіть не можу згадати,
Як тебе звати, як мене звати .
Мені лиш потрібен домашній затишок,
а тут додому не хочеться так повертатись.
І як зупинити зіткнення з айсбергом,
коли нічого вже не відчуваємо?
Колись з тобою ми вже помилилися,
а може і зараз помиляємось.