ПШЕНИЦЯ ТА ЖИТО
Колоситься пшениця та жито
Квітують поля край села,
Так серцю примно та любо,
Дивитись на рідні поля.
А поле, широке синіє,
Волошками все зацвіло,
Душа моє й серце радіє,
Я ж бачить хотіла його.
Курнії дороги далекі,
Ведуть мене знов до села,
На зустріч ідуть мої рідні,
Зустріти мене край села.
Стояла в полі криниця,
Водичку ми з неї пили,
Тож висохла тая криниця,
Ніхто й не підходить туди.
Стежиною йду через поле,
До рідного дому батьків.
Я в серці з любов'ю навіки
Пригорну до грудей земляків.