Заіржавілі рештки часу
Залишаться на коротких віях,
Ніби за стін зішкребли події,
Ніби полотна без тебе сіріють
Та озиваються хриплим басом.
Сподіваюсь, що вагони твої
Повертатимуться назад у місто,
Де живуть приземленні реалісти.
Та тільки сумна арфістка
Грає невидимі струнні свої пісні.