Моя душа до тебе лине,
До тебе руки простягаю знов.
Одне прошу, єдиний, милий,
Не забувай мою святу Любов.
Не забувай! І не карай жорстоко!
За вічність мук, за почуття глибокі,
Ти бережи свою голубку яснооку,
Тебе благаю, як мале дитя.
Моя душа до тебе рветься.
Я обіймаю тебе знов і знов.
Чи чуєш? Серденько так б'ється,
Воно кричить:"Не проганяй Любов!"
Не забувай, і не проси, благаю!
Забути ніжність твоїх рук.
Бо вперше і востаннє так кохаю,
У гіркоті солодких мук.
Я не молю і не боюсь, лише кохаю.
До тебе серцем лину знов,
Твої слова не забуваю,
Бо вічна наша є любов.