Всі ми під Богом єдиним живем,
Праведно хтось, а хтось дуже грішно.
Й життєвою стежкою кроками йдем,
Хтось десь упав, а хтось вже успішний.
У кожного з нас є дорога своя,
Записана небом з маленства,
Й призначена долею справді була,
Єдина моя ще з дитинства.
Так вирішив Бог.А чи справлюся я?
Призначення втілить життєве.
Чи може колись я вже нею була?
Й навчала щодня погодинно.
Можливо, це правда, і зовсім не міф,
Що щастя нам доля дарує.
Цінити життя - далеко не гріх,
Гріх тим, хто його не будує.
Всі ми дорогами порізно йдем,
Крокуючи часом неспинним,
Хтось справді для когось у світі живе,
А хтось - марнуванням невпинним.