До кохання

Шопенкова Виктория
Чуєш, пес гарчить надворі?
Хтось прийшов до нас – стрічай.
У безкраїм небі зорі:
Двері, чур, не відкривай!
З миром чи з війною стала
На моїм порозі мила?
Як впущу, то смерті мало…
Он яка безмежна сила.
Ти вертай додому, Любо,
І серденько не чіпай.
Схорони ланцюг під дубом
І до іншого тікай.