Упрямая муза

Олег Пацай
Мчатся годы,
время режет,
скрежет мыслей
день за днём.

Своим почерком -
медвежьим,
по-невежьи
слог впихнем.

Яркий образ
зреет рьяно, -
ясный,
словно как живой.

Но, вот рифма -
так упряма,
не ложится
слог шальной.

Муза! Где ты?
На мгновенье
посети меня,
прошу...

Хоть на час
мне вдохновенья,
дай...
Я стих пишу.