Що діється зі мною зимним днем
Себе зсередини я знов вбиваю,
Я не даю тобі умов
Аби мене забрав до раю.
Моя душа в твоїх руках,
Я віддана тобі до краплі
В твоєму серці-тихий сум,
То тобі ближче я,то-далі.
Ми,мов сховавшись у домівки,
Вкладаєм серце у метал,
Але повір,хоч ти далеко,
Тебе нікому не віддам.
Все довше й довше
Й знову сльози
Палають на моїй щоці.
А ти мене тримаєш ніжно,
Немов би щойно розцвіла,
Мене боїшся ти зламати
Та й не підійметься рука.
Щоразу знов,як в перший раз,
В нас знову зустрічі і сварки.
Тримаєм ми тягар образ,
Але обоє маєм рамки.
І мовчимо,згадавши тишу,
Лиш рідко SMS-ки шлем
І так живем:від сварки к сварці,
Але інакше не будем..