12 мiсяцiв.Грудень
Николай Козакевич
http://www.stihi.ru/2012/12/13/6536
Уж зима всё окутала белым.
Грудень ветром и снегом сечёт.
И деревья все вмиг поседели,
И мороз потихонечку жжёт.
Груды льда завалили дороги,
И пора бездорожья пришла.
Люди теми прогулками ноги
Бьют, дойдя от села до села.
Как же быть, если Святки настали,
Тут Андрея, а там - Николай.
И зима разгулялась некстати.
О тепле до весны не мечтай.
Николай, Новый год - детям свято,
Да и взрослым веселье не грех.
Ёлку Из лесу к празднику в хату...
Угощеньем порадуют всех.
Хоть природа не спит, только в дрёме,
Под снегами мороз не берёт.
Покрывают поляну сугробы,
Снег коренья деревьев спасёт.
Декабрём к нам зима заявилась.
(Грудь и нос береги! Нет чудес!)
Красотою лесной нарядилась.
Зачарованно спит зимний лес.
***
Вже зима, світ закутаний в біле.
Грудень вітром та снігом січе.
Всі дерева нараз посивіли,
вже мороз потихеньку пече.
У грудка'х грунтовії дороги -
кажуть, звідси і назва пішла.
Люди тими дорогами ноги
бьють йдучи від села до села.
Як не йти, коли свята настали.
Тут - Андрія, а там - Миколай!
А зима залишилась на стале,
і тепла до весни не чекай.
Миколай, Новий рік - дітям свято
та й дорослим гуляти не гріх.
З лісу візьмуть ялинку до хати
і закличуть до столу усіх.
Хоч природа не спить, та дрімає,
під снігами мороз не бере..
А без нього спасіння немає -
змерзнуть можуть коріння в дерев...
Грудень - значить, зима почалася,
берегти треба груди і ніс.
На деревах блискучі прикраси,
зачаровано спить дивний ліс.
13/12/2012