Час осінніх доріг мою юнь не зберіг... -
Щем у серці. Все далі минуле.
Тишком-нишком ця осінь прийшла на поріг,
Літо красне взяло й промайнуло!
Сперечатись чи ні? Потім буде без змін?
Не спитала мене невгамовна!
Рух її не спинить - це ж бо зовсім не млин,
Каже, що нажилася я сповна!
Що ж, вгамую її! Ще таке покажу...
Бо ж не здамся, не з тих полохливих.
Я її до дверей до своїх прив'яжу,
І направлюсь до днів ще щасливих!
03.09.2013