Мене так бісить почуття самотності
І відчуття, що стомлений мій подих
Нема минулого, немає безтурботності
Нема мене, як і нема моїх думок їдких
Суцільна темрява що у дущі та зовні
Суцільний безлад, що псує моє життя
І очі мої, мої очі, знов сльозами повні
Любов твоя давно пішла у небуття
Колиска-мариво, так як дитячій сміх
На серці шрам мені залишив обіцянкою
Не буде в нас тієї ночі, що для втіх
Надія, що була, розбилась склянкою
Лиш памятай,що я була ще дівчина
Коли почула, що зі мною назавжди
Та щє із першим болем я вже вивчила
Страждати буду змушена завжди.
Мене так бісить почуття самотності
Та що я зроблю, коли в серце б'ють
Знов затамую подих від гитотності
Знов обману себе і прийму твою лють.