Хурделиця

 

Нічого  не покращало,
Надії  супроти!
Як нерви захаращені
Дзвенять тугі  дроти.

Вхурделило у квітні -
То пізніє зітхання!
Мов очманілі півні,
Чи зраджене кохання.

Усе заледеніло,
Дерева із квітками
Порошею  накрило,
Як білими нитками.

Затьмарило снігами
Краєвиди далекі.
З червоним дзьобами -
Із вирію лелеки.

Не варті нараз гроші.
На небі не прозорім,
У сніговій пороші,
Тремтять високі зорі.

Взнаки лежать таємні,
Все мариться зламати,
Шляхи потупить темні,
І долю  потурати!


Київ. 25 березня 2013 р.