Красива історія цього кохання
Неначе зійшла зі сторінок казок.
Букети троянд, поцілунки, зізнання,
П’янка літня ніч і духмяний бузок.
Минув вже не рік. І не два. І не десять.
Однак, пломеніє ще щастя в очах.
І знов зустрічають удвох вони весну,
В душі він ще хлопець, вона- ще дівча.
Багато було на життєвій дорозі-
Був холод, розлука, кривава війна.
Та біди зламати були їх не в змозі,
Любов берегла їх- свята таїна.
Ось виросли діти, щебечуть онуки,
В саду розпускає акація цвіт.
Він ніжно візьме її зморщені руки,
А в ріднім обличчі побачить весь світ.
25,06,2013 р.