Я вибирала долю, наче плаття:
Приміряти хотіла всі шляхи.
Щоб вирувало щастя, мов багаття,
І в нім згорали всі мої гріхи.
Хотіла жити, як яскрава зірка,
Своїм теплом зігріти увесь люд.
І щоб стояла в "заліку" п’ятірка,
Десь біля серця самого, ось тут.
Та знов і знов заносить корективи,
Неначе швачка у своє шиття,
Небажані у долі моїй зміни,
Моє непередбачене життя…