Нащадки Атлантів.
/ Пташині казки /.-3.
*************************
1.
Влітку Танця, мама, й тато
приїхали спочивати
до моря Чорного перлини:
куточку нашої країни.
Яка краса: і ліс, і гори;
і небо ж: наче впало в море!
А хвилі, з піною, до ніг,
не полишають свій набіг....
На березі, з самого ранку,
гуляла Танця до сніданку;
у морі плавала, пірнала,
та гарні камінці збирала.
А потім вирушили в гори,
пірнувши в лісові простори.
Неперевершені з краси
густі ті вікові ліси!
Гриби збирали, трави, квіти, -
О, й це робити треба вміти!
Повітрям дихали цілющим,
зустрілись з дубом невмирущим.
Його й утрьох не обійняти!
"Тут відпочиньмо!"- Каже мати.
Розташувались на всю ніч.
Все добре. Та не в тому річ!
Й вечеря - краще не буває;
Танця під дубом спать лягає.
Крізь листя – справжні чудеса:
У діамантах Небеса!
Та Місяць повним оком світить
до Танці, й сріблом плай свій мітить…
Дитина дивиться / не спить / -
до неї й срібний Птах летить:
На гілку дерева сідає,
та буркотіти починає. -
2.
Тетянці мариться, чи сниться?
"Це є не казка, - таємниця!
У цім краю є дивні люди!
Зустріти можна їх не всюди,
не дуже часто, й лиш вночі.
/Про таємницю цю мовчи!/
Вони худенькі та малі,
живуть давно не на землі:
їх Царство - в скелях під землею…
Жили раніш в Гіпербореї
та в Атлантиді." - Мовить Птах, -
А витерпіли, колись, крах…
Та кожен з них за Сонце сяє!
Тому в них й ночі не буває.
Вони не сплять, лише працюють:
в бібліотеках архівують
всі наукові відкриття,
Аби не йшли у небуття.
В лабораторіях їх вчені
експерименти ставлять. - Генії.
Дельфіни їм допомагають;
прямий зв'язок із ними мають.
Народ - багато чого знає;
Й знання, те теж мов сонце сяє!
Із надр стартують хоч над небо,
якщо у тому є потреба.
Птахами люди ті літають -
таку незвичну змогу мають.
Спостерігають із далека
за людством, й бачать: небезпека
чекає тих, хто на Землі!
Тому й літають кораблі;
вони до Місяця літають,
Можливість же будь-яку мають.
Літають, рідко, дуже низько:
І наближатись дуже близько
не хочуть до людей земних;
бо радіація для тих -
то є смертельная загроза!
Знаходяться тому і "поза
тієї зони, що вбиває".
Та людство ще про це не знає.
Тут, дехто каже: "НЛО?! -
Такого бути не могло!"
Не з інших, люди ті, планет!
Вони тут - поруч! Шлють: "Привєт!"
Птах довго-довго буркотів,
Тетянку надихав до снів.
Підслухав й ти цю таємницю?-
Тобі, маленький, також сниться
Пташина казочка нова??
Такі у світі є дива...
******* / 21.07.2013 г. /
/ Серiя "Пташинi казки"
присвячена моїй донечці /.