Твої слова, такі важливі/дорогі
хоча вони прості-прості.
Твої почуття занадто вбогі,
та й слова твої пусті/порожні.
Я знаю - це все просто так,
для тебе це гра. Гра з почуттями.
Та вірити людям я, напевне, мастак.
Погляд твій не зрівняти з коштовностями...
Мені не потрібні ні гроші, ні слава.
Я бачити хочу тебе кожного ранку.
Любові твоєї не вимагаю я,
хочу щоб поряд був, до останку.
Знаєш, а ніхто ж нас не вчить, що
"не можна так багато любити"
А ,знаєш, так як ти - ніхто не потрібен.
Навчіть як-то тепер розлюбити...