Мені б хотілось подалі від мого міста,
В навушниках транс, на серці дощі.
Згадуючи твій погляд, що був без всілякого змісту
Та те, що було тоді у мене в душі.
Те, що було тоді у твоїх руках -
Байдужість, бентежна й бурхлива.
Хотілось найтихіше прошепотіть в твоє вухо:
"Так, я на стільки примхлива..."
Мені все рівно на твоїх дівчаток,
І на твої алкогольні вечірки,
Ти лише пригадай той початок,
Та свої не найдоросліші вчинки.
Я забула, що восени так буває,
Що все навкруги іде шкереберть,
Бо щось кого тебе так міцно тримає,
Коли намагаюсь тікати геть.