Минає вересень - засмаглий, яблуневий,
та ще тепло - на відстані руки.
Ще не заплакало дощами синє небо,
та вже розлука віддаля від тебе...
На день? На ніч? Навіки? На роки?
Твоє тепло на відстані розлуки -
як березень надій та сподівань.
Ві сні я бачу очі твої, руки,
я чутиму чарівні нотки звуків
твоїх пісень на відстані страждань...