Бабусенько, рідненька, пам'ятаєш?
як колись у тебе я росла -
ти і приголубиш, й нагодуєш,
дуже доброю до мене ти була...
бабусенько, кохана, пам'ятаю -
як носила ти важкі мішки,
я і зараз посміхаюсь, як згадаю –
Як ліпили разом пиріжки…. –
Тільки ми з тобою добре знаєм –
Як же важко ти колись жила,
Я тебе, кохана, обіймаю,
Ти усе зуміла, все змогла….
як би там, життя не поверталось -
треба було якось виживать,
нам з тобою і боліло, і сміялось -
ти мене ще вчила вишивать…
рідненька, кажу тобі спасибі –
за тепло твоє, і доброту
затишно було в твоїй садибі - ,
душу маєш справді золоту!
рідненька бабусечка, кохана -
до землі низький тобі уклін –
зірочка моя ти, незрівнянна,
дати можу що тобі взамін?
Вибач, якщо рідко приїжджаю,
Де б я не була, тебе люблю –
і думками я до тебе поспішаю,
Все, що ти попросиш я зроблю…
Рідненька, тримайся, не здавайся –
Не схиляй своєї голови,
Навіть коли важко – усміхайся,
І живи, ріднесенька, живи….