Країна Йогатао.
/ Пташині казки /- 8.
**********************
Пірнуло, в море, Сонечко;
до Танці у віконечко
останній промінь посилає.
Дитинка в ліжечко лягає.
Чека на диво-Птаха, казку.
Малеча, слухай й ти, будь ласка. -
"Колись, я бачив таке чудо:
країна, де вогняні люди
живуть, своїм життям, цікаво.
Країна зветься - Йогатао.
А розташована країна
в облозі гір. Там є долина
велика й скрита, від очей.
Щоби дібратись, сто ночей
і стільки ж днів, летіти треба.
Навколо: гори там - до неба;
озера, з чистою водою...
Та й райдуги - над головою,
таких яскравих кольорів! -
Я б передати не зумів!
В траві - цілющая роса...
А квіти - дивная краса!
Не квіти, а якеєсь диво! -
Від вітру, пелюстки чутливо
здригаються: тендітні, ніжні.
Над ними - спалах; дивовижно
злітають полум'яні люди...
Я того дива не забуду!
Вогняні пелюстки, мов, крила!
Природа - Матінка створила
неперевершену красу!
Цей спогад по життю несу.
Вогнем спалахують всі квіти;
та всі, веселкою, мов, вмиті:
блакитні, жовті, пурпурові...
Вогняні - різнокольорові,
танцюють дивні танці, в колі. -
Радіють, що тепер - на волі.
Неопалющіми вогнями
палають, в танці, над квітками.
Квітки виплескують вогонь,
мов, попереджують: "Не тронь"!
Дорослі, поряд з ними - діти
народжуються, щоби вічно жити.
Коли ж приходить день та час,
Летять, Вогняні, всі до нас.
Спалахують в серцях людей,
що світять, мов, той Прометей.
Відтоді, в серці, так живуть.
Таких людей "Вогняні" звуть." -
Скінчилась казка. Птах стихає.
Солодко донька засинає.
Заснула Танця. Сплять малята:
Вогняні хлопчики й дівчата.
******* / 03.08.2013 р. /