Не плачте, пані Осінь,
Бо плакати вам гріх:
Ще зеленіють досі
І вишня, і горіх.
Вам сумно чути клекіт
Над тишею дібров?
Так, то летять лелеки,
Мов мрії про любов.
Не плачте, пані Осінь,
Хоч сльози - до лиця,
У вас ще сили досить,
Щоб ніжити серця.
Ще п'янко пахнуть квіти,
Та павутинь вуаль,
Вже одягае літо,
Хоч Бабине, на жаль.