Не думай! Спи! Мысли отравят счастье.
Их тени, словно черные лилЕи.
Не думай! Спи! Ко всем скорбям причастны,
мы все их передумать не сумеем.
Прощаясь, впечатлением последним,
что выглянуло из-за кромки яви,
со сладким разнотравьем сновидений,
любимая, в мой сон скользни по краю.
Это и правда зло слишком влюбляться,
и расточительнее не придумать страсти.
Даже во сне не хочется расстаться.
Спи! Это жизнь, или всего лишь лампа гаснет?
__________________________________
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
ПІСЕНЬКА ДО СНУ
Не думай! Спи! Думки – отрута щастю.
Цвітуть дві тіні – дві лілеї чорні.
Не думай! Спи! До всіх скорбот причасний
і так усього в думці не обгорнеш.
Прощаючись із спомином останнім,
що тінню вихиливсь з-за яви краю,
в солодкім марнотратстві почуваннів
кохання вицвіле знов прикликаеш.
Це справді зле, що покохав занадто,
заміцно, зарозтратно. Захват ясний
в екстазу чорну ночі не міняти!
Засни! Чи це життя, чи лампа гасне?
1936