Які ромашки ніжні, подивись!
Ходім, я їх вплету собі у коси,
І раз-два-три – у вальсі – раз-два-три,
І вітер розвіватиме волосся.
Ходім, я з них сплету нам сніговій,
Щоб забивало дух у вільнім вальсі,
Щоб тільки білий сніг і голос твій,
І ми удвох у чарівному танці.
Ходім, я з квітів ніченьку сплету,
Щоб там для нас співали соловейки,
Я начаклую з них весну святу,
Щоб клекотіли на дахах лелеки.
Ходім, я подарую тобі цвіт,
Я тобі юність ніжну подарую,
І ми удвох у вальсі: раз-два-три,
Й ромашки білі казку нам малюють…