Музи, візьміть меча.
Вбийте мою приреченість.
Кажуть, втрачаю шарм,
Часом стаю неґречною.
Кажуть, мовчу не там
І не тоді всміхаюся.
Кажуть, душа пуста –
Щось непоправне сталося.
Де ж той вогонь в очах?
Мовчки рятуюсь втечею.
Музи, візьміть меча.
Вбийте мою приреченість.