Заспівай колискову, мамо…
Як давно я її не чула!..
Як я скучила за словами,
Що заблукані десь в минулім…
Тут у мене сьогодні тепло –
Мінус два, вже й весни чекаю.
Мамо, я тут здається, вмерла…
Лиш моментами оживаю.
В нас тут люди – уже не люди.
В нас тут кожен стоїть за себе.
Кожен кожного б’є у груди,
Кожен пнеться собі до неба.
Мамо, в мене болить у грудях
Те, що медики не лікують…
Чи ще довго триматись буду?
Я тут, мабуть, не встою, чуєш?..
В мене, мамо, лимон до чаю –
Я ще кашляю. Та нічого.
Я й сама собі заспіваю,
Та не легше чогось від того.