Василь Симоненко. Она пришла

 
Василь Симоненко 
(1935 – 1963)
 

ВОНА ПРИЙШЛА 
 
Вона прийшла, непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти...
Прийшла любов непрохана й неждана –
Ну як мені за нею не піти? 

14.11.1956



Василь Симоненко 
(1935 – 1963)
 

ОНА ПРИШЛА

Она пришла непрошенно, нежданно –
И к этой встрече не был я готов.
Она ко мне явилась из тумана
Моих несмелых юношеских снов.

Она пришла из радужного мая, 
И ласково мне руку подала,
Манила, за собою увлекая, –
Чарующе-нежна, добра, мила. 

Всё дальше пенье жаворонка... Странно –
Не слышен был мне тот тревожный знак...
Пришла любовь непрошенно, нежданно –
Как мог я не пойти за ней? Ну как?

14.11.1956


(с украинского)