***

Божевілля поселилося в мені.
Воно знайшло свою домівку,
Знайшло свій порятунок у мені...
в душі моїй.

Добре,
Хочу вам сказати,
добре, почувається у ній,
у домівці цій,
у мені...

Чи Божевілля не живе!?
Авжеж живе,
ось же ж живе...
живе в мені...
Ще й вечорами
Заради власного порятунку
запалює вогонь в мені.

Дехто палає, а дехто згасає

Отже трапилось так,
що вогонь добувають з серця мого...
Ось і трапляється...
щось згасає, вмирає,
а інше- палає.

Як найчастіше трапляється-
спільної мови в нас не буває...
Як найчастіше буває-
один живе, а інший- виживає...