***
Некоторые лучше выглядят летом, некоторые - по весне.
Но ее нельзя было не заметить - она смеялась во сне.
Я подумал: она вгрызается в мою кожу так легко по сравненью с другими.
Если она когда-нибудь проснется, хорошо бы узнать ее имя.
Хорошо бы узнать, откуда она приходит, куда пропадает в ночи?
Кто живет за той дверью, к которой подходят ее ключи?
Почему она ничего не помнит, ничего не знает заранее?
Если бы патруль проверил ее карманы - получил бы новое звание.
Если бы она написала книгу про каждую из своих ран,
книга имела б такой же успех, как тора или коран.
Мужчины читали бы эту книгу, чувствуя свою вину,
и жгли бы ее на площади , прежде чем развязать войну.
Мужчинам не стоит знать про последствия, им довольно причин.
Получить все и превратить в ничто - вот повадка мужчин.
Когда они говорят о совместном, имеют в виду лишь себя.
Лучше не говори с ним о том, что будет - потеряешь то, что есть у тебя.
Но она просыпалась и все начиналось тогда.
Она хорошо держалась на исповедях, на допросах, в судах.
Она говорила: лучше винтовка в руках, чем кресты на вратах.
Когда она произносила слово любовь, я видел кровь у нее на зубах.
Берегите ее ангелы, берите ее под крыло, храните в своей руке.
Скажите ей, пусть сохраняет спокойствие, входя в очередное пике.
Пусть вернет мои рукописи, мое горючее, мой пот на спине.
И спросите ее при случае - помнит ли она вообще обо мне?
c украинского перевел А.Пустогаров
***
Декому краще вдаються приголосні, декому голосні.
На неї не можна було не звернути увагу – вона сміялася уві сні.
Я подумав: вона так легко вгризається в шкіру, не знаючи, що ця шкіра моя.
Якщо вона коли-небудь прокинеться – добре було б дізнатись її ім’я.
Добре було б знати, звідки вона прийшла й куди поверталась вночі,
хто живе за тими дверима, до яких підходять її ключі,
чому вона нічого не може згадати й звідки в неї всі ці знання.
Якби наряд перевірив її кишені – хтось би точно отримав нове звання.
Якби вона почала писати спогади про кожну з отриманих ран,
її книга мала б такий самий успіх, як тора або коран,
чоловіки читали б цю дивну книгу, відчуваючи власну вину,
і палили б її на площах столиці, перш ніж почати війну.
Чоловікам не варто знати про наслідки, їм достатньо причин.
Коли їм, зрештою, дається все, вони наповнюють його нічим.
Коли вони говорять про спільне, вони мають на увазі своє.
З ними краще не говорити про те, що буде, щоби не втратити те, що є.
Але вона прокидалась і все починалося саме тоді.
Вона добре трималась на сповідях, на допитах і на суді.
Вона говорила, що краще зброя в руках, аніж хрести на гербах.
Коли вона вимовляла слово любов, я бачив кров на її зубах.
Стережіть її, янголи, беріть під крило легке.
Скажіть їй хай зберігає спокій, коли входить в чергове піке,
хай поверне мої рукописи, моє срібло й моє пальне,
до речі, спитайте її при нагоді, чи вона взагалі пам’ятає мене.